Для  багатьох поколінь  українців, і не тільки   українців, - Шевченко   означає так багато, що  сама  собою створюється  ілюзія, ніби ми все  про нього  знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, у нас. 

Шевченко  як явище велике  й  вічне - невичерпний і нескінченний.  Тараса  Шевченка  розуміємо настільки, наскільки  розуміємо себе - свій час і Україну в ньому.  Ми щиро захоплюємося  високим  образом  Кобзаря, його громадянською  принциповістю і мораль-ною чистотою, почуттям  соціальної та національної  справедливості, відданості  правді  і  свободі.   Та чи можемо  сповна  уявити  собі, що  за цим  стояло, скільки це вимагало  душевних  сил і боротьби,  скільки це коштувало  мук та болю, скільки  для  цього  треба   було  прозрінь  думки  й  висоти  духу?

Щоб це уявити, треба  добре  знати  не  лише  самого  Шевченка, а і  його  епоху,  атмосферу  життя  суспільства, увесь  широкий  спектр  поглядів,   інтересів  і  настроїв   тієї  доби,  що  створювали  ту  історичну  реальність, в  якій  геніальний  поет  був  самим  собою.

  І  сьогодні  обпікає  наші  душі  вогонь  слів  Шевченка,  воскресаючи  у наших  благородних  помислах  і  справах  істину і правду.  В  центральній  районній  бібліотеці  презентовано  цикл  виставок  "Свою Україну любіть, любіть її... во время люте, в остатнню тяжкую минуту -  за неї Господа моліть"   та  "Літопис  долі  Кобзаря".  

Повні  Зібрання  творів  Кобзаря,  окремі  збірки  поета,  картини, рукописи  знайшли  почесне  місце  на  виставках  у  бібліотеці.  Радує  присутніх  велич  нетлінного  слова  поета,  мовби  живий   споглядає   Тарас  з  обгорток  книг, спопеляючи  своїм  ясним проникливим  поглядом   молодь.  Не  проходять   мимо  ні  дорослі,  ні  молодь,  вабить  Поет  магією  поетичного  слова  пробуджує   мислення,  викликає  захоплення  і  надію  на  торжество  духу, наповнює   силою і енергією,  тому   зупиняються   читачі,  щоб  насититись  у  життєдайного  джерела   величі  і  гармонії  істини  до  вічного  шляху  до Шевченка.