Національний заповідник„Батьківщина Тараса Шевченка” – край, де народився геній - Вшанування памяті - Shevchenko - Каталог файлів - Тарасовими шляхами

Головна » Файли » Shevchenko » Вшанування памяті

Національний заповідник„Батьківщина Тараса Шевченка” – край, де народився геній

	03.04.2014, 00:18
Національний заповідник„Батьківщина Тараса Шевченка” – край, де народився геній В Моринцях, Шевченковому, Будищах сьогодні діє унікальний Національний заповід-ник„Батьківщина Шевченка», який був створений у1992 році. Саме тут відтворені батьків-ські хати Поета, бережно зберігаються хата дяка, в якій навчався грамоті малий Тарас, має-ток пана Енгельгардта, де він служив козачком, віковічні липи і дуби, в дуплах яких Шевче-нко ховав свої перші малюнки. Тут у Шевченковому діє прекрасний музей Кобзаря, в якому представлений його рід, показано все те, що відноситься до його дитинства. Окрасою запові-дника є роботи скульптора Анатолія Куща„Мене там мати повила”, „Тарас малює”, „Мені тринадцятий минало”, „Тарас мандрує”. Моринці У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Т. Шевченко „У нашім раї на землі…” 9 березня1814 р. у жителів с. Моринців Григорія Шевченка та його дружини Катерини народився син Та-рас. З’явився на світ він у хаті свого діда по матері Яки- ма Бойка. Жила сім’я в хаті кріпака Колесника(Копія), якого було заслано до Сибіру. Незабаром сім’я Шевченків переїхала до Кирилівки(тепер с. Шевченкове). У дитинстві Тарас часто ходив у Моринці в гості до діда та бабусі. Кілька разів відвідав Моринці Т. Г. Шевченко у зрілому віці(1843, 1845, 1859 роки). Згадка про село є в повісті«Княгиня». В1989 р. до175-річчя поета відновлено хату діда Я. Бойка та хату Копія. У 2006 р. відкрито пам’ятник Матері, Катерині Шевченко. Шевченкове Я в хаті мучився колись, Мої там сльози пролились, Найперші сльози. Я не знаю, Чи єсть у Бога люте зло, Щоб у тій хаті не жило? Т. Шевченко „Якби ви знали, паничі…” Восени1822 року, прагнучи, щоб Тарас вийшов в люди, батько віддав його в науку до сільського дяка Павла Хомича Рубана в с. Кири-лівку. Село, в якому пройшло безрадісне дитинство Т. Г. Шевченка. Легенда розповідає, що Шевченкове(до поч. ХІХ ст. – Керелівка, до1929 р. – Кирилівка) було за-сноване козаком Керелом, який першим оселився на узліссі біля р. Вільшанки. Вперше згадується село близько1618 р. З1828 р. Кирилівкою володів П. В. Енгельгардт, у якого Т.Шевченко служив козачком. Майбутній поет прожив у Кирилівці14 років. Побував він тут у1843, 1845, 1859 роках. Залишившись круглим сиротою Тараса спочатку жив у дяка Павла Шевченка, а потім його забрав до себе дяк Петро Богородський. Тут тринадцятирічний Тарас«пас ягнята за селом», в цей час прийшло до нього перше дитяче кохання до сусідської дівчини Оксани Коваленко. Тоді ж проявляється неабиякий хист Тараса до малювання. Вуглиною чи крейдою малює він на стінах, дверях, дошках, де тільки можна було вмістити образ, що поривався на волю з його дитячої уяви. До цього часу збереглася дякова хата, де навчався грамоти малий Тарас. На місці старої батьківської хати ще в дореволюційні часи родичі поета встановили млинове колесо з написом«Тут була хата Тараса Гр. Шевченка». Зараз ця хата відновлена. 1939 р. було відкрито Літературно-меморіальний му-зей поета. Шевченко згадує рідне село в повісті«Княгиня», «Автобіографії», листах, багатьох поетич-них творах. Воно відображене в образотворчій спадщині митця. Вільшана Прийшовши у Вільшану до попа за доз-волом вчитися малювати, 14-літній Тарас стає у панському домі козачком. У містечку Вільшані Шевченко жив у1828-1829 роках, коли був козачком П. Енгельгардта. Бував він тут і у 1843-1845 роках, а також у1859 році. Вільшана згадується у творах поета16 разів. Тут Шевченко отримав перші уроки живо-пису у Стефана Превлоцького. Будище Маєток, парк, а ще оті дуби, - Лише у Будищах душею відпочину. Тут над ставками в присмерках доби Ходила доля маляра-хлопчини. А. Савченко Проживши рік у Вільшані, Тарас служить козачком пана Енгельгардта у селі Будище. Коли Тарас козакував у П. Енгельгардта, він скрізь їздив за своїм паном, бував разом з ним у селах Вербівка та Вононівка, що належали до панського маєтку. У Будищі Шевченко жив у1829 р.. Про це засвідчує меморіальна дошка, встановлена на будинку Енгельгардта, який зберігся до нашого часу. Сьогодні в цьому будинку знаходиться восьмирічна школа, де організована музейна кімната Т. Г. Шевченка. Біля школи зберігся парк, в якому ростуть800-літні дуби. Серед них є й дуб Тараса Шевченка, в дуплі якого, за переказами, Тарас ховав свої малюнки. Будище згадується в поемі"Гайдамаки". Зелена Діброва В дитинстві Тарас часто бував у сестри Катерини, яка вийшла заміж за кріпака Антона Красицького і жила в селі Зелена Діброва. Після смерті батьків сестра замінила йому рідну матір. Завдячуючи їй Тарас відчув тепло материнського серця і зобов’язаний найкращим враженням свого дитинства. Бував поет в Зеленій Діброві і у1845, 1847, 1859 роках. 2006 р. на могилі К. Красицької відкрито пам’ятник.
1 2 3 4 5 Категорія: Вшанування памяті \| Додав: taty19964
Переглядів: 1266 \| Завантажень: 0 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]