Ось так невпинно до мети,

Ідемо разом, я і ти,

Ідем крізь біль і перешкоди,

І незалежно від погоди

Вперед, чимдуж, як вітру подих

Так мчить аж до мети,

Наш спільний потяг..

Вже стільки разом пережито,

Не мало скла під нами бито,

Бувало вдосталь у нас проблем,

Та чітко до мети ми йдем.

Крізь дощ і сніг, і шторм, як в морі,

Й пустельну спеку й морози, буревії,

Ми разом подолаєм і біду і горе,

Й поважно будемо іти до мрії,

Хай не стоять нам щільні перепони,

Знесемо їх, зібравши міць і силу,

Ми йдемо разом, гідно несучи корони,

І захищаючись, зганьбити щоб не сміли.

Так вперто, прориваючись до цілі,

Не зможе більш ніхто, іти вперед,

І голосно кричати гімн, як онімілі,

І прапор не спаплюжить України

І високо цінити княжий герб.

(Гавриш С.К,, вчитель інформатики, грудень-січень, 2010-2011рр.)