" НЕЗНАЙОМЕЦЬ " І вилитий ЦЕЗАРЬ

З приводу величезної кількості несхожих на Кобзаря пам'ятників українські скульптори з гіркою іронією вигукують: "Головне, вуса в потрібному місці приліпити ! " . І дійсно , серед зарубіжних Тарасів з вусами - сотні , а схожих на Шевченка - десяток . Як пояснює автор московського пам'ятника Кобзаря Юлій Синькевич , проблема в тому , що за поета часто беруться художники , які ні про Україну , ні про самого поета практично нічого не чули. Наприклад , в Пекіні стоїть пам'ятник роботи скульптора Іаня Сікунь . На жаль , Шевченко більше схожий на одного з лідерів китайського ополчення. " В Азії майже всі пам'ятники з розкосими очима , - посміхаються скульптори. - Для місцевих майстрів і Пушкіни , і Шевченко - одне обличчя " .

У ролі Цезаря. Пам'ятник дивує навіть римлян

Але якщо в Пекіні китайський скульптор хоч спробував домогтися якогось подібності , то що з'явився ще 30 років тому пам'ятник Тарасу в Римі навіває думку , що автор ліпив його з античної статуї. Схожості з поетом немає не тільки в особі : Шевченко в давньоримських шатах і підперезаний , як римський імператор . Пам'ятник дивує навіть досвідчених у скульптурі римлян , змушуючи їх зупинятися і стовпом постають - римські імператори не носили вусів !

А от у далекому бразильському Пруденпулісе пам'ятник Шевченку , який зроблений в образі плантаторів , користується популярністю не тільки серед вихідців з України , а й у місцевого населення. Справа в тому , що пам'ятник Тарасу Григоровичу - єдиний пам'ятник у місті європейцеві . Бразильці називають його " ​​Рушь -ка Паета " .

Тулуза . Тут українського Тараса звуть " Незнайомець "

"Це неподобство потрібно знести ! " - Вигукують українці в Тулузі , коли бачать пам'ятник Шевченку . Поет навіть приблизно не схожий на себе. З гранітного монумента на туристів дивляться порожні очі . Можливо вся справа в тому , що скульптуру довірили французу , та ще й архітектору ! ( Арнольд Алас ) . А може , і в тому , що зроблений він був у великому поспіху - всього за місяць , спеціально до ювілею поета. Незважаючи ні на що , Тулузький Кобзар , або як його тут називають " Незнайомець " , живе в спальному районі міста Бельфонтен вже майже 40 років.

У нас . Шевченко з Аргентини в Ялті схожий на Алена Делона

Цей Шевченка , який більше схожий на Алена Делона в кращі роки , був створений в Аргентині канадським скульптором Лео Молом для Канади. Але в результаті українська діаспора Канади вирішила подарувати його Ялті. Відомо , що " дарованому коневі в зуби не дивляться " , але в місті обурилися : "Навіщо нам такий подарунок ? І яке відношення він має до Кобзаря ? " . Але повертати пам'ятник не стали , до того ж його транспортування з Аргентини до Ялти обійшлася дорожче , ніж сам пам'ятник , - близько $ 100 тисяч.

БУДАПЕШТ : ЛЕДЬ НЕ СТАВ ПРИЧИНОЮ міжнародного скандалу

 

У 2004 році на честь 190 -річчя Кобзаря в Будапешті мав з'явитися пам'ятник йому , але ... торжества довелося скасувати , а запланований свято стало переростати в дипломатичний скандал. "Було два приводи ображатися , - розповідає представник української громади в Угорщині Андрій Коваль. - По-перше , міська влада запропонувала дуже погане місце , десь на околиці міста , поруч з якимось радянським бункером . А по-друге , коли ми побачили пам'ятник , то просто отетеріли : Шевченко був схожий на Леніна і на Сталіна одночасно. Загалом , скульптор зробив щось зовсім не те. Чим встановлювати такий пам'ятник , то краще ніякого " . Дипломатам вдалося зняти напруження пристрастей , але Кобзар у столиці Угорщини з'явився тільки через три роки , і цього разу мерія Будапешта виділила місце в одному з центральних парків.

МОСКВА : СПРОБА № 13 - " МУЖИК З обрізаними крилами "

 

Москва обходилася без Шевченка рівно до того моменту , поки в Кремлі не почули новину , що у Вашингтоні на честь 150 -річчя поета поставлять йому пам'ятник. У розпал холодної війни , затьмарюючи гонку озброєнь , почалася гонка пам'ятників. Кремль оголосив конкурс , який несподівано для маститих художників виграла група нікому не відомих випускників інституту мистецтв : Синькевич , Фуженко і Грицюк. "Тоді ми ще не зрозуміли, з яким пеклом нам належить зіткнутися , - згадує Юлій Синькевич . - Ми пройшли тринадцять художніх рад . 13! І ця цифра мала б нас насторожити. Досвідчені художники постійно намагалися відібрати у нас це замовлення , говорили про недоробки , говорили , що ми не впораємося . І тільки після того як ми пішли на хитрість і запросили консультантом авторитетного Кавалерідзе , нас залишили в спокої ".

Скульптор каже , що довго думали про одяг для поета , а потім згадали , що він був академіком і мав право носити спеціальні шинелі - крилатки : "Для роботи нам дали великий підвал , в ньому раніше вугілля зберігали , там ми і " надягли " на нашого поета таку крилатку . Коли побачили нашого Шевченка в комісії , то довго не погоджувалися на таке вбрання . До нас його так не одягали . А от після - кожен другий скульптор став одягати Шевченко в такий одяг " . Місцеві звуть кам'яну брилу - "пам'ятник мужику з обрізаними крилами " .

У ТОРОНТО червоніє й розбирають на МЕТАЛЛОЛОМ , А В БУХАРЕСТІ - ПРОСТО знесли

фото valenik.ru

У Торонто. Ненавиділи за схожість з Леніним і одного разу вкрали

Найбільший невдаха пам'ятник Кобзарю - родом з Торонто . У 50 -х його встановили в одному з парків , але у діаспори він в основному не викликав позитивних емоцій: " Вже дуже радянський , і більше схожий на Леніна " . У народі цей пам'ятник назвали " червоним" і кілька разів заливали червоною фарбою. " В результаті в тому ж парку з'явився ще один Кобзар , - розповідає заступник директора Інституту літератури імені Шевченка Сергій Гальченко . - Поряд з входом сидить тихий поет , підперши голову рукою. Його створили місцеві скульптори в піку тому - радянському . Так в парку виявилося два Шевченко. Але їх чекала сумна доля . Спочатку вкрали сидячого . А через три роки (у 2007 - м) світ обійшла новина: " У Торонто прямо з центрального парку зникла п'ятиметрова скульптура українського поета - подарунок з СРСР " . За головною версією місцевої міліції , його зняли на метал - бронзовий поет у розпиляне вигляді міг принести викрадачам $ 50 тисяч. До цих пір його доля не відома. До речі , пам'ятників Кобзарю в Канаді більше, ніж у Росії - більше двадцяти.

Нещаслива доля і у Тараса Григоровича , що кілька десятків років стояв у Бухаресті. Це був перший пам'ятник поету в Європі ( поставлений в 1950 році ) . Але на початку 90 -х його разом з іншими радянськими пам'ятниками знищили . Вибухнув скандал. Українські дипломати зажадали пояснень від румунських властей , ті , зрозумівши , яку допустили помилку , звалили всю провину за скоєне на муніципалітет. Подейкують , що Шевченко постраждав зовсім не випадково - насправді між двома країнами починався серйозний територіальний конфлікт ( за контроль декількох островів у Чорному морі ) . Тільки через п'ять років Шевченко знову повернувся до столиці Румунії - вже новий .

ВАШИНГТОН : ПОРУЧ вінчався нетрадиціоналами

Храм . Після укладення шлюбу гомосексуали несуть поетові квіти

Шевченку у Вашингтоні більше схожий на галантного аристократа , ніж на вчорашнього кріпака - ладно зшитий сюртук точно сидить на молодому , стрункому тілі , пещені пальці кокетливо поправляють воріт. Часто біля пам'ятника можна зустріти не менш яскраву публіку - крім української діаспори та туристів , Шевченко користується популярністю у представників сексуальних меншин. "Справа в тому , що поруч з пам'ятником знаходиться єдина в місті церковця , де вінчають геїв і лесбіянок , - розповідає місцева мешканка Валентина Ейра . - Якось я сама спостерігала , як відразу після весілля величезна , дуже яскрава натовп на чолі з двома чоловіками в синіх костюмах вирушила до пам'ятника фотографуватися , хлопці прикрашають " райдужними " стрічками ( гей -символ ) і квітами підніжжя. Вважаю , що нічого поганого в цьому немає , головне , що поруч з монументом завжди є люди , що він затребуваний. Тут збирається молодь , базікають , читають книги. Правда , таке сусідство не зовсім до душі діаспорі " . Одного разу перед візитом Юлії Тимошенко до Кобзаря навіть довелося попросити покинути постамент пару дівчат , які дуже смачно цілувалися під Кобзарем .

Він був поставлений тут в 1964 році, і це найдорожчий Шевченко того часу - він обійшовся діаспорі у Вашингтоні в більш ніж $ 300 000. Тоді за ці гроші можна було купити цілий квартал з новими будинками в Майямі. " Скидалися , хто скільки міг , - згадує Ейра . - Моя мама теж поклала $ 40 , а сама вона отримувала 38 на тиждень " . Конгрес не хотів бачити в столиці цей пам'ятник - розпал холодної війни , в усьому радянському - а Шевченко асоціювався виключно з СРСР - американці бачили зло. Але за підтримки президента Дуайта Ейзенхауера вдалося отримати добро. На відкриття приїхали українці з усього світу , навіть з Китаю та Австралії. Більше ста тисяч чоловік. За півстоліття до незалежності України виспівували народні пісні , читали вірші і запевняли , що виповниться заповіт Кобзаря і Україна буде незалежною.

ВАРШАВА : ГРИГОРОВИЧА сплутати з Сергійович

Кобзар . Про те , що це Шевченко відразу і не здогадаєшся

У Польщі є кілька пам'ятників Кобзарю. У місті Білий Бор знаходиться один з найоригінальніших - чотириметрова громіздка голова поета на постаменті. Зовсім інший пам'ятник в столиці Польщі - Шевченко молодий , граціозний , з тонкою талією і витонченими пальцями , пасма волосся акуратно укладене. Наші в Варшаві жартують , що їм дістався самий гламурний Шевченко. До того ж , він схожий ... на Пушкіна.

Якось після серйозної міжнародної фізико- математичній конференції професора - поляки вирішили показати своїм колегам з Москви Варшаву. Проходячи повз пам'ятника Шевченку , хтось із поводирів гордо вигукнув : " А от пам'ятник вашому знаменитому і коханому в усьому світі молодому поетові Олексію Пушкіну ! " . Професори з Росії коректно поправили : "Не Олексій , Александр! " . І тільки після того , як вся делегація перефотографували з " Пушкіним " , хтось вчитався в підпис: "Тарас Григорович " .

Варто додати , що квіти до пам'ятника несуть і українці, і росіяни . Останні сподіваються , що коли-небудь з'явиться пам'ятник і їх метру - бронзового Пушкіна в польській столиці поки немає.

ТБІЛІСІ : ВСТАНОВИЛИ ЗА ОДНУ НІЧ І ПРИВЕЗЛИ НА ЛІТАКУ ЮЩЕНКО

 

Про дружбу третього президента України Ющенка і глави Грузії Саакашвілі в народі склали не одну легенду. Є байка і про те , як глави держав домовилися про тбіліському пам'ятнику Тарасу Шевченко. Нібито на черговому спільному застіллі український президент сказав , що зробить дружній країні шикарний подарунок - Кобзаря. А грузинський відважив щедрий реверанс , пообіцявши , що знайде прославленому сину українського народу місце в самому центрі Тбілісі.

" Ну , легенда легендою , - говорить директор грузинсько- української школи Валентина Мельниченко - Марджанішвілі . - Але історія появи цього пам'ятника в Тбілісі дивна. Його поставили дуже швидко - всього за одну ніч! Це, напевно , рекорд. Увечері студенти Тбіліського державного університету йшли із занять через парк - було порожньо , а вранці виявили брилу , накриту ганчіркою. Днем пам'ятник вже відкрили . Звичайно , Шевченко ніколи не був на Кавказі , і багатьом тут не зрозуміло, чому пам'ятник йому стоїть в самому центрі міста , але особливих обурень з цього приводу ні у кого не було ".

Цікаво , що сам пам'ятник , зроблений на гроші Київського міського бюджету творчим об'єднанням " Художник" , був доставлений на Кавказ президентським літаком.

СОФІЯ : Чупринка - ГАРАНТІЯ ШЛЮБУ

 

Тарас із Софії (на фото) , якого встановили на одній з центральних площ болгарської столиці всього рік тому , вже увійшов у весільну традицію місцевих - вважається , що якщо молодята доторкнуться до Чупринка поета , то шлюб у них буде довгий і міцний . А от Шевченко на острові Свободи встановлено недалеко від місцевої школи. І туфлі бронзового поета завжди натерті до сонячного блиску. У кубинських школярів , які вважають Шевченка великим просвітителем з СРСР , є традиція: для вдалого іспиту потрібно натерти Шевченко ліву туфлю , а щоб пощастило в любові - праву .