Україна!

Сестра Татарстану!

Ці чуття не згасити живі.

Та-мов ранений сокіл,

Ти лежиш у крові.

Ворог лютий

Поля твої

Безпощадн,дотла спопелив,

Над людьми назнущався

І дітей твоїх осиротив.

А рясні гаї

Від сокири фашистської впали,

А міста твої 

Кладовищами чорними стали.

Твою честь загарбник зганьбив.

О,ми знамо,рідні брати,

Як з могили-святині Тараса

Насміхалися люті кати!