Ой виострю товариша, 
Засуну в халяву 
Та піду шукати правди 
І тієї слави. 
Ой піду я не лугами 
І не берегами, 
А піду я не шляхами, 
А понад шляхами. 
Та спитаю в жидовина, 
В багатого пана, 
У шляхтича поганого 
В поганім жупані. 
І у ченця, як трапиться,— 
Нехай не гуляє, 
А святе письмо читає, 
Людей поучає. 
Щоб брат брата не різали, 
Та не окрадали, 
Та в москалі вдовиченка 
Щоб не оддавали.

[Друга полонина 1848. 
Косарал].