Неначе степом чумаки
У осени верству проходять,
Так і мене минають годи,
А я й байдуже.
Книжечки Мережаю та начиняю
Таки віршами. Розважаю
Дурную голову свою
Та кайдани собі кую
(Як ці добродії дознають).
Та вже ж нехай хоч розіпнуть,
А я без вірші не улежу.
Уже два года промережав
І третій в добрий час почну.