На улиці невесело, 
В хаті батько лає, 
А до вдови на досвітки 
Мати не пускає. 
Що ж мені робити, 
Де мені подітись? 
Чи то з іншим полюбитись, 
Чи то утопитись? 
Ой надіну я сережки 
І добре намисто, 
Та піду я на ярмарок 
В неділю на місто. 
Скажу йому: «Сватай мене 
Або одчепися!.. 
Бо як мені у матері... 
То лучче топиться».

[Друга полонина 1848, 
Косарал]