1839-1840. Папір, акварель. 21,9x27,6. Копія з акварелі Карла Брюллова.
Під малюнком на паспарту напис олівцем: Шевченко Сонъ бабушки и внучки. Нижче друкованим шрифтом: Carolus Bruloff, Copia. Традиційним методом навчання живопису в Академії мистецтв було копіювання творів визначних майстрів минулих епох, а також безпосередніх учителів — професорів Академії. Шевченко копіює твори свого вчителя. Копії відзначаються досить точним відтворенням оригіналу. Малюнок зберігався у приватній збірці московського книговидавця та колекціонера Кузьми Терентійовича Солдатьонкова, знайомого Т. Шевченка, потім його передали до фондів Державного музею образотворчих мистецтв ім. О. Пушкіна в Москві, звідти — до Галереї картин Т. Г. Шевченка у Харкові і нарешті — до Національного музею Тараса Шевченка.