Ліворуч унизу червоною фарбою авторський підпис: Шевченко, нижче коричневою фарбою позначено 99. 
Етюд виконано підчас навчання в натурному класі Академії мистецтв з натурника Тараса Малишева. За цю роботу молодий художник одержав номер 3 на іспиті 28 листопада 1841 року, про що згадує в повісті "Художник". Відомо, що на іспити в натурному класі Шевченко подав понад 30 малюнків та етюдів олією, але збереглося на сьогодні лише чотири роботи. Три з них належать музею, а олійна картина "Натурнику позі Св. Марсія" зберігається в Меморіальній майстерні-музеї Тараса Шевченка в Петербурзі. Дві олівцеві зарисовки цієї ж постановки в інших ракурсах зберігаються в музеї. 
Відомий вчений Василь Щурат ототожнював цей твір з експонованою 1841 року на річній виставці в Академії мистецтв роботою Шевченка "Гермафродит". 
Високі технічні та художні характеристики цього етюда привабили Раду Академії мистецтв, і 9 березня 1910 року роботу придбали для академічного музею. 
Наступного, 1911, року етюд уперше репродуковано у виданні "Малюнки Т. Шевченка" (Вип. 1. — Пб., 1911) під назвою "Голий натурник".