У 1847 році Шевченка отримало замовлення написати портрет молодої княгині Катерини Кейкаутової, , ніжна і юна жінка, яка страждала від деспотизму мужа, викликала співчуття і симпатію художника. Вже закінчивши свій портрет, він довго її згадував і навіть передбачив в повести «Княгиня» (вже написану в засланні) її швидку смерть. Цей образ був його останньою згадкою про свободу – при поверненні з маєтку князя його вже чекали жандарми, в яких був наказ заарештувати Шевченка за активну участь в Кирілло-Мефодієвськом суспільстві (створеному для боротьби проти кріпацтва) і за «обурливі» твори. Вирок був ієзуїтським, Шевченка віддано в солдати із забороною писати і малювати.