ТАРАС ШЕВЧЕНКО.

«ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ»,

«САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ»
Мета: усвідомити художню цінність поданих поезій Т. Шевченка; поглибити поняття.про епітет і порівнян­ня; розвивати навички відтворення настроїв пейзаж­них поезій, описування власних відчуттів, викликаних художнім словом; виховувати почуття прекрасного, естетичної насолоди від твору мистецтва як потужної спонуки до оптимістичного життєствердного погляду" на світ.

Обладнання: портрет письменника, аудіозаписи пісень на слова Т. Шевченка, ілюстрації до його творів, репродукції з картин Т. Шевченка серії «Живописна Україна»; теорія літератури (епітет, порівняння).

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Заслуховування учнівських повідомлень про цікаві сторінки життя молодого Шевченка. (Ко­ментар учителя щодо вміння учнів добирати з додаткової літератури цікаві, доступні для розуміння факти і події з життя поета; вміння цікаво переказувати,)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація вивчення творчості Тараса Шевченка як титуль­ного поета української нації

IV. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

— Хоч Тарасові Григоровичу Шевченку біль­шу частину, свого відомого життя довелося пере­бувати за межами України, він завжди пам'ятав про свій рідний край, серцем линув до нього. Час­то згадував чарівну українську природу, працьо­витих і щирих людей, їхні пісні, легенди, звичаї, традиції. Навіть сидячи в похмурому петербурзькому казематі за свою бунтарську поезію чи перебуваю­чи у далекому казахському краї, на засланні, він міг, заплющивши очі, уявити квітучий вишневий садочок біля чепурної біленької хатини в україн­ському селі, червону калину над водою, вечірню зорю, озерце з очеретяними берегами, сповнене чарівних русалок. Про це він і складав поезії, яки­ми захоплюється вже не одне покоління людей.

2. Виразне читання вірша Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»

3. Обмін враженнями від поезії

Які почуття і настрій передає, до яких розду­мів спонукає.

4. Евристична бесіда

■ * Як називається опис місцевості, природи, по­годи, природних явищ? (Пейзаж. Отже, це пей­зажна поезія.) * Які настрої описує автор і за допомогою яких засобів? (Лагідний — за допомогою зменшено-пестливих слів: хмаронька, спатоньки (до речі, лише в українській мові можна утворити таку форму від дієслів!); рожевої гами кольорів; метафори: серце з Богом заговорить; друга частина вірша передає тривогу, відчуття небезпеки та суму; порівняння туману з ворогом; темними, холодними кольора­ми: сивий, тьма; третя частина передає настрій очікування, надії, сподівання на краще за допомогою порівняння: ждеш, мов матері діти. Отже, у вірші передається ціла гама почуттів людини, які асоці­юються з явищами природи,)

5. Слово вчителя

'— Картини природи в поезіях Т. Шевченка — це інша, художня реальність.

У вірші «За сонцем хмаронька пливе» автор широко використовує епітети червоні (поли), синє (море), рожевою (пеленою), малую (годину), (хма­роньку) рожевую, (туман) сивий, (тьмою) німою.

Часто в художніх творах письменники вда­ються до порівнянь.

Порівняння — слово або вираз, за допомогою якого одні предмети, явища, дії зіставляють з ін­шими на основі спільності певних ознак; це пояс­нення одного предмета за допомогою іншого, по­дібного до нього.

Запис до літературознавчого словничка.

— З'ясуємо, які порівняння вживає Т. Шев­ченко у вірші «За сонцем хмаронька пливе»: по­криває рожевою пеленою, мов мати дитину; туман, неначе ворог, ждеш його, того світу, мов матері діти.

Зверніть увагу, що в порівнянні завжди є дві частини, які поєднуються сполучниками: як, мов, ніби, наче, мовби, мовбито, нібито, неначебто, немов­бито і под. Якщо є зіставлення, але немає порів­няльного сполучника, то це — метафора.

Порівняйте:

•   тьмою німою оповиє тобі душу — метафора;

•   оповиє душу, ніби тьмою німою — порівняння.

6. Виразне читання вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати»

7. Словникова робота

•   Хрущі — великі жуки;

•   плугатарі — орачі, ті, хто ходить за плугом.