На тлі сплетіння дерев і розмитих легкими сутінками статуй - двоє. Старший у чорному капелюсі й довгому плащі стоїть і тримає в руці аркуш паперу, замислено вдивляється в нього, вивчає. Навпроти юнак в убогому пошарпаному  одязі. Він опустив голову і весь у бентежному чеканні: як будуть оцінені його малюнки?..
   В описі невеликої олійної роботи українського живописця і графіка, народного художника І.С.Їжакевича, яка зберігається у фондах Канівського музею Т.Г.Шевченка легко вгадується відомий епізод з біографії митця - зустріч Шевченка з художником І.Сошенком у Літньому саду. 

   Передала роботу в музей 23 роки тому пенсіонерка із села Пекарів Канівського району О.П.Бабич за порадою своєї доньки Н.І.Прядки - тоді директора восьмирічної школи. Розповідь Ольги Петрівни про долю картини не може не хвилювати. Адже "дощечку з малюнком про Шевченка" жінка в дитинстві винесла з полум'я війни і, як дорогу реліквію, зберігала протягом усього свого життя.

   Ніколи не забути важких весняних днів 1944 року. Спалене в кровопролитних боях рідне село. Тринадцятирічною дівчинкою ходила Ольга з однолітками  довколо села в пошуках "дошки" чи якогось "чурбанчика".
   Якось дівчата пішли в бік Канева, заглядаючи в окопи і бліндажі. Так дійшли до урочища Вовчі Скати, що поблизу Тарасової гори. У німецькому бліндажі серед розірваних подушок та мотлоху Оля побачила на нарах кинуту фашистським зайдою картину. "Мабуть, з музею!,- подумала. Обережно підняла.
   У тематико-експозиційному плані Канівського музею Т.Г.Шевченка 1939 - 1940 років ця робота І.С.Їжакевича значиться під назвою "Зустріч Т.Г.Шевченко з художником Сошенком у Літньому саду в Петербурзі". З поміткою "Канів".

   У згаданому вище темплані наведено відомості і про інші картини Їжакевича з довоєнної експозиції. Також з помітками "Канів". Три з них "На панщині", "Кара кріпака різками" та "Коліївщина" збереглися. Тоді як інші три роботи митця, а саме: "Перселення кріпаків", "Т.Г.Шевченко у майтерні К.Брюлова" та "Поза валами", їх спіткала невідомість - були втрачені під час пограбування Канівського музею Т.Г.Шевченка намецько-фашистськими варварами.
   Можливо, ці твори Їжакевича так і не будуть розшукані й повернуті народові. Хоч шанси на виявлення картин залишаються. 

   Якісь зі згаданих робіт чи всі вони можуть бути віднайдені випадково; ймовірно, що існують авторські повтори цих картин. Адже, як відомо, І.С.Їжакевич виконував копії раніше створених ним сюжетів. Скажімо, в каталозі фондів Національного музею Тараса Шевченка (м.Київ) значиться робота І.С.Їжакевича "Право першої ночі" (полотно,олія,1939). Таку ж роботу у співавторстві з Ф.З.Коновалюком Їжакевич виконав у повоєнний час і для Канівського музею Т.Г.Шевченка.
   Тож маємо надію на те, що працівники картинних галерей, музеїв, бібліотек, колекціонери та всі небайдужі до українського мистецтва і, зокрема, творчості І.С.Їжакевича прилучаться до пошуку картин митця з довоєнної експозиції Канівського музею Т.Г.Шевченка.
   На тлі сплетіння дерев і статуй - двоє... Хвилююча доля картини. Залишається вірити - таємницю інших зниклих робіт І.С.Їжакевича буде розгадано.

                                                                          Анатолій Татарин завідувач відділу Шевченківського національного                                                                           заповідника (З альманаху "Уклін Кобзареві")