1842. Папір, олівець, сепія. 21,5 х 17,8.
До графічного доробку Шевченка в галузі книжкової ілюстрації належить автоілюстрація до поеми "Слепая": при ледь окресленому загальному тлі, основну увагу зосереджено на обличчях та позах. У роки навчання в Академії Шевченко починав активно працювати в книжковій графіці. У цей період він виконав ряд ілюстрацій до творів Г. Квітки-Основ'яненка, М. Гоголя, М. Надєждіна, В. Шекспіра, О. Пушкіна.
Ретельно виконаний малюнок є ніби поетичним прологом і відповідає таким словам поеми:

Как у кладбища, у ворот
Сидит скорбящая слепая
И псальму грустную поет.
Она поёт, а молодая
Дочь несчастливицы моей
Головкой смуглою прильнула
К коленям матери своей,
Тоски не ведая, заснула
Сном непорочной простоты.