«Борітеся — поборете! Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!» – пророчі слова Кобзаря мають шанс стати цьогорічним гаслом. Протестувальники Євромайдану цитують Тарасову істину, а ще, не забуваймо, 2014 рік названо роком генія українського народу, який зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю не тільки нашої країни, а всього людства, позаяк цього річ відзначається 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Сьогодні разом з Енциклопедією Корисного ви дізнаєтеся цікаві факти про Шевченка.

Неординарна особистість поета вирізняється гостротою думки з-поміж сучасників тогочасся і люду XXI століття. Майстерність рим, драматургії, пензлярські вміння та активна громадська позиція, збирацтво фольклору і упорядкування етнографії − все це зібрано в особі однієї людини.

Біографію Тараса Григоровича діти вивчають у школі, втім, серед загальновідомих фактів хронології його життя, досі залишаються маловідомі дані і творчі досягнення. Приміром, найбільш популярними є вірші Кобзаря, а от його драматургії не віддано належну кількість уваги і академічних годин. Шевченко створив кілька п’єс, однак тільки «Назар Стодоля» та уривок з «Микита Гайдай» збереглися повністю.

До речі, провідник світоча українського слова написав драму «Назар Cтодоля» на «великом могучем», згодом її було перекладено (частково і самим Тарасом) на «солов’їну», щоб поставити на сцені аматорського театру Медико-хірургічної академії в Петербурзі, де грали студенти.

Ще один факт про Шевченка, який належить визнати: на ранню творчість Шевченка впливали опуси Цертелєва, Метлинського, Срезневського та козацькі літописи, а ще наукові праці з історії України. Кажуть, що першим генію юного Тарасика помітив його батько, його слова до рідних про те, що «він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо» стали наче пророцтвом, але, певно, й сам батько не відав, наскільки розквітне геній його сина.

Дивно сприймати тим, хто наче живильну вологу всмоктував в себе заповіти Кобзаря, але здібності до малювання в Шевченка прорізалися раніше, аніж хист до римоукладання. Це, втім, не завадило йому до 25-ти років мати в доробку кілька поем ( «Катерина», «Тарасова ніч», «Іван Підкова»), балад та віршів («Перебендя», «Нащо мені чорні брови… »), а коли талант поета подарував світу першу збірку «Кобзаря», бодай і містила вона 8 творів, йому було тільки 26 років.

Найпродуктивнішим Шевченко був восени 1845 року. Поеми «Єретик», «Сліпий», «Наймичка», а ще «Кавказ» та послання «І мертвим, і живим…», вірші «Холодний Яр», «Минають дні, минають ночі…», «Заповіт» та інше − найвідоміше з того, що тепер цитує україномовний світ, було створено у цей період. Та заради справедливості вказати треба, що віршами Кобзаря мовить не тільки людність, що знає українську, його поетику та прозу перекладено на кілька десятків мов світу.

Послідовники і популяризатори слова Шевченка найбільш охоче перекладали «Заповіт». Вперше за цю справу взявся 1862 року Антоні Гожалчинський, переклав «Як умру, то поховайте» на польську. Росіяни отримали адаптоване під себе слово Тарасове у 1869-му. А далі вогонь емоційної наснаги монолітного українця розповсюдився світом.

Ще деякі факти про Шевченка. Найбільша кількість пам’ятників у світі Тарасові Шевченку встановлена у Львові, серці духовності України. Примітно, що на усю Галичину, де Шевченко не бував, припадає півтисячі пам’ятників. У Римі в Кобзарі побачили риси античного філософа, то ж в такій оригінальній манері і звели пам’ятник. Найвище на світ дивиться Шевченко з піку його імені у Кабардино-Балкарії. Це найвище місце на землі, де монумент поету встановили на висоті у 4.200 метрів над рівнем моря.

А загалом шану у камені великому поетові і художнику помножено на понад 1100 разів майже на усіх континентах світу, окрім Африки, хоча, здається, у Південно-Африканській Республіці нещодавно обіцяли звести монумент.

Підготувала Олеся Товт