Я — син селянина-кріпака Григорія Шевченка. Народився тисяча вісімсот чотирнадцятого року, лютого двадцять п'ятого в селі Кирилівці Звенигородського повіту Київської губернії, в маєтку одного дідича.

Втративши батька й матір на восьмому році життя, притулився я в школі приходського дяка за школяра-попихача. За два роки тяжкого життя в так званій школі вивчив я граматику, часословець і Псалтир. Цей перший деспот, на якого я натрапив, на все життя прищепив мені глибоку відразу й погорду до всякого насильства одної людини над другою.

... Дідичеві, що дістав у спадщину маєток свого батька, треба було моторного хлопця. Пан мій був людина діяльна, він безупинно їздив то до Києва, то до Вільна, то до Петербурга й тягав мене за собою в обозі, щоб я сидів у передпокої й подавав йому люльку. Мандруючи з своїм паном, користав я з кожної нагоди, щоб украсти з стіни лубочну картинку й таким робом зібрати собі дорогоцінну колекцію (3 листа Тараса Шевченка до редактора Олександра Оболонського.).